Це дуже службова інформація, але не можу не написати про такі неприпустимі речі. Тим більше, на рівні країни.
Чим для Вас був підручник, коли ви вчилися? Ясна річ, за умови, що ви читали його...
Зазвичай, підручник сприймається як джерело інформаціїї, що не підлягає жодним сумнівам, особливо, якщо це не історія чи географія, де весь час відбуваються зміни, а математика. Крім того, підручник для вчителя - це ще і поммічник, до якого переадресовуєш учня для роботи вдома, для того, щоб навчити роботі з книгою, для того, щоб виробити необхідні навички. По великому рахунку хороший підручник може просто замінити вчителя. У разі непередбачуваних обставин, або у разі невеликого досвіду вчителя.
Щоб написати якісний підручник потрібно багото чого, крім бездоганного знання предмета. І літературний талант, і знання методики викладання, і досвід самого цього викладання. Потім ще потрібно залучити до співпраці дизайнера-однодумця (обов*язково однодумця, а не лише фахівця), видавця, літературного коректора...
Для того, щоб підручник потрапив на парту і всього перерахованого недостатньо. Бо всі шкільні підручники повинні бути затверджені фаховою комісією міністерства, виграти конкурс підручників - пройти експетизу незалежних експертів, бути надрукованими за державні кошти. Так в ідеалі.
А насправді?
А насправді незалежні експерти не зовсім обєктивні - відчувається, що рецензії замовлені, а довести неможливо; з АПН рецензію писав один! чоловік на 30 підручників - ви повірите, що можна за 1 місяць вивчити 30 підручників?; з НАН рецензії не надходять уже другий рік підряд і ніхто не може на це вплинути. От вам і конкурс. А тоді на партах у дітей виявляється продукція, якій можна довіряти на стільки, наскільки і газетам або телебаченню.

